ти казала, що любиш котів,
чи усіх хто з родини котячих…
нашу зустріч якби і хотів
не забуду, та й сенсу не бачу,
бо ж насправді я вилитий тигр,
стовідсотковий - тільки без вусів,
і в смугасті часи самоти
знов пригадую й щиро всміхнуся:
біле й чорне - минула зима,
сніг водою тік - нас тримав у
тім полоні із мрій… слів нема -
ти пробач, не змовчу,
бо почув:
«р-р-р-р!» цьом! «мяу!»
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design