Не в останнє поріг, не у стані доріг впізнавати околиці –
Запоріжжя жиє в роздоріжжі з минулим і втомленим.
На колійці, єдиному з виживших панків, додзвониться
Смуга сірости неба, щоб зігріти прихованим променем.
Рух кривих поїздів, загазовані шпальти рекламної хімії,
Просовітський вокзал. Але я щось по иншому думаю:
Категорію снів забуклетили в лоґанах сталого імені
Та жовтаве живе - зачарований цим на біду мою.
Поспіль подорож б’є по порожній кишені замученням
Та нехай, то в пусте – запускаю улюблені файлики!
Димом дихає фреш, флеш-романики словосполученням :
Архівовано місто у спогад – ЗНУ, всі будівлі та фабрики.
о8.11.2оо8
