і я
і ти
і наші самонезнайомства
і дощ і мокро
дим із цигарок
кричать можливості пустого невідомства
і віхи дурнострітення думок
тут було тихо
ну а там було каміння
тут було вітряно і ніжно у руках
тут було млосно
і таке створіння
нашого блудного
кохання
ніжний крах
2. №№№
отримання високого страхіття
приниження низького у тобі
і невідступність нашого сумління
котре хотіло стліти у ганьбі
АБРАДАБРА
зупини
і зосередься
здурій у мене
кінчи
обійми
я так сумлінно зможу заперечити
І так вибагливо ти хочеш моїх див
я вірю-вірю-вірю-вірю-можу
ти знаєш-любиш-хочеш утекти
але чому так тихо у сторожці
тому що тихо.
просто кінчив ти…
3. Втомлено
стомлено
я люблю утому
відчай
і безперервність зв’язків
млосно
ти кричиш невідомо
курйозність ховаєш у суміш років
три кілометри навколо твого світу
п’ять кілометрів навколо вікна
і сто кілометрів всередині серця
вкорінені тишею до ніжного дна
навчити тебе хороших речей?
навчити мене бути слабкою і тихою?
навчитися стати не-відчепними
знов дарувати і знати:
я втомою ніжною дихаю…
