© Ельвіра, 07-11-2008
|
Заплющуй очі аж до забуття:
це не пісок, на жаль, й не піраміди.
Торкайся пальцями сталевого лиття,
шалена жрице дикої Ізіди!
Ніхто твоїх не знає таємниць.
Ти душу п'єш, як зимну воду з Нілу,
коли зрікаєшся каблучок й багряниць
і на олтар кладеш розкішне тіло.
Давно забутий юний фараон,
з яким ти розділила ліжко й владу.
Та ти, як ангел з вицвілих ікон,
йому співаєш рокову баладу.
І ріжеш пальці до гітарних струн,
і добре знаєш, що сховатись ніде!
Допоки в серці є від сонця струм
ти залишаєшся продовженням Ізіди!
Как стать марафонцем после 40 лет читать весь текст на нашем сайте.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|