Японські дерева,
Углибині туману...
Ти попросив мене піти углиб
Уже востаннє.
І проспівала зранку пташка,
І ти сказав
Любов жива,
А я дивилася і чула
Слова, слова, слова...
Колись в майбутньому, можливо,
У темноті двора,
Я буду, дивлячись у небо
Шептать слова
„Любов жива!”.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design