Зеленi очi вiтру застрягли мiж стовпiв
Дощiв
Що напували мої руки
Новою молодiстю
Плиннiстю
Розрiзали коси на хвилястi
Спалахи нiчних забав,квiтнули
Молодi тiла в пухкому черевi
Аби вiчно юними
Проростати i в'янути
В'янути i падати
Падати i цiлувати ноги
Твоєї цноти
Що вiчно грається з вiтрами-дикунами
Впускаючи у священнi озера
Весняної мудростi
Що йде пiд руку з юнацькою пихою
Дмухаю
На зорi-перстенi, оповили пальцi
Твої
Спалюють i лоскочуть
i казки шепочуть
Панiчно жахаєшся своєї тiнi
Лише вона малює твоє справжнє
Дно
В золотавих трiщинах
В брунатних плямах
Твоєї цноти
В багряних подряпинах
В чорнявих синцях
Твоєї цноти
В зеленавих паростках
В прохолодних обiймах
Твоєї цноти
Мiлисте дно
Волинська пуща i вино
У гронах,у вiнку,у кудрях
Твоєї цноти
Що недозрiла зiрвана з вуст
Викрадена неспокiйним сном
Що розiрвав надвоє хрускiт
Шелест
Твоєї цноти
Духмяної м'яти
Що ховається в затiнку
I холодить i збуджує
Хвилями у попереку
I кiнчиках пальцiв...
Твоєї цноти
Минувшої у вiдблисках диму
Завмершої в останнiй нотi
До...
[наступного ранку]
