Песиголовці чи просто мертвота ?
зойки криваві крізь глум лихоліття...
жити, погодься, це також робота,
точим кілочки в причілку століття.
Рухаймо Землю, вслухаймося в хрускіт.
Жорнами часу стираємо всесвіт.
Ми не загинем, як давні етруски,
з нами свідомість і сили небесні.
Ти незалежний без ліку, звичайно,
ти не вклоняєшся, погляд у стелю.
Море мертвотне - пожива для чайок,
небо розписане ніжно пастеллю...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design