Крізь спогади у небуття
Летить моя душа до тебе.
Скрізь сльози, крики, каяття,
А я не бачу краю неба,
А я не чую гомін люду.
Закриті ставні у вікон.
Лиш стогін котиться повсюду,
Лишень стоять всі у ікон.
Прийдешній день не зігріває
І сонце не пече теплом.
Біля хреста птахи літають,
Несуть звісток з небес добром.
