літала на мітлі
з чикаго до полтави
і небо й дві землі
тебе тепер пізнали
пробач я ще забув
про проміжні посадки
в транзиті - гул трибун
від усмішки й осанки
а паспортний контроль -
така проста формальність
пароль і перша роль
у сценах де реальність
без ретуші душі
живе й не може вмерти
де рідні не чужі
слова такі відверті
hello, вітаю, hi
і «добрий день» знайомо
чужий приймає край
мені лише відому
по усмішці в очах
і по устах відьомих
