Стоногою колискою з паперу
Заколисав дитя мого відчаю
Ми ніби дегустуємо мадеру,
А в роті терпкий присмак молочаю.
Слова зомліли, наче мед розталий,
Льодяниками тануть між зубами
Життя ножем, як чіз-кейк, розрізали,
Прощаючись назавжди біля брами.
Я по цей бік, а ти уже по інший...
Переминається з ноги на ногу мить...
Узявся пліснявою вік зимових вишень...
Ключі забрала... Вже не так болить.
24.10.08
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design