Мені здається я сама
Ніхто мене не розуміє
Мій страх пригнічує в мені
мою надію.
Цей біль мов камінь на душі
Стоїть собі тускніє
Мені здається я сама
Ніхто мене не розуміє.
І інколи в моїй душі
Бушує буря.
А камені такі тяжкі
Неначе жмуток горя.
І хочеться його схопити
І кинути далеко вдаль
Та швидко-Швидко дременути
Залишивши свій біль подалі.
Та марна спроба не покинеш
Мій біль в мені жевріє
Та трішки щастя і добра
Моє ще серце гріє.
Як гарну мить згадаюя,
Я вразі веселію,
Але здається я сама
Ніхто мене не розуміє.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design