Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51624
Рецензій: 96047

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 12112, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.223.170.253')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Містерія

// Стрибнув //

© Іван Лузан, 26-10-2008
Каміння - як дзеркало,
що стікає димом.
Навіщо писати,
якщо зламане перо?!
Рот затикають
металевим клином.

З перевершеного стакана
кривиться вино.
Я безмежно радий.
Я безмежно злий.
Я підло вкрадений у себе.
І я стрибнув на камінь!

Стрибнув на камінь
головою вниз.
Перетворився на промінь,
б"є вода зі скронь.
Немає більше неба
й землі немає більше.

Я - Всесвіт. Я стрибнув.
Я - Всесвіт. Я створив.
Це означає, що я Бог.
Бог, що стрибає - Стрибог.
Але ні, я не він.
Я - це я, але не хтось інший.

Як ножицями, небо
шматочками додати
до салату із комет
і запити світлом зір?
Стрибнувши на камінь,
я не відчув, що зник.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Чухаю потилицю...

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Ірина Вітер, 27-10-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.045344114303589 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати