Зорі - зорями, місяць - місяцем,
Вистачає наразі всім,
Всеодно колись перебіситься
Найлютіша із наших зим.
Небо- небом, і сонце- сонечком,
Свій окраєць кожен – тримай:
Поглинайте, купайтесь, ондечки-
Ні кінця, ні краю нема!
Дні за днями, літа за веснами,
Хто - у схиму, а хто - в бомонд,
Видноколо комусь окреслене,
а комусь – тісний горизонт.
Хтось- горілкою, хтось - текілою
В світі бавиться у свята́,
І колись літами похилими
Стануть юні наші літа.
Люди - обрані, й люди - парії,
terra- їх богоданний край,
В межах космосу- лиш тераріум,
terra- пекло і terra – рай.
