Проросло щось крізь душу
крилами.
А зірватися б зараз
ангелом
У прозору зваженість
осені
І в небес навчитися
легкості!
Тріпочу, вітру ставши
ближчою,
Тріпочу, повна сонця,
крилами!
Я зірвалася, з листям,
з шелестом,
Ось і легкість! Як легко -
падати...
Загорнулася в мрію,
втішена,
Бо ж помру, ким вродилась, -
мухою.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design