Щось сталося. Лиш мить.
Лиш погляд.
Руки.
Неспокій дивний,
Усмішка,
Печаль.
І молоточком підлим думка в скроні
Стука:
Не твій. Не маєш права. Не чіпай.
Неспокій дивний. Бо приємний спогад.
Укол. Туше. Ударом на удар.
Я знову запізнилася на потяг,
Що тихо перестукує у даль.
Тепер я зрозуміла сон вчорашній.
Померли стрілки. Час стоїть. Німий.
Укотре номер твій перенабравши,
Я зрозуміла: зайнято. Не мій.
20.08.08
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design