|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11903, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.138.101.51') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Альбіна Немеш, 14-10-2008
|
Піски зибучі неслись у вирій,
Піски блищали -- мене сліпили.
Манили п’яну іти гуляти,
За ноги брали, щоб не тікала.
Піски безкрайні. Шукаю дива.
Засохли губи. Засмагла шкіра.
В очах пісок, в руках, в обличчі...
Пустеля вабить, пустеля кличе.
Між пальці жовте життя тікає.
Гіркими губами вітер кусаю,
Цілуюся з сонцем за келих води,
Із небом танцюю за місце в тіні.
Шайтани співають мені серенади,
Оази дарують безкрайні багатства.
Запалить світило своїми вогнями--
Осліпну від власного самообману.
Піски зибучі неслись у вирій –
Згадала осінній спів журавлиний;
Піски співали про сонце і холод –
Мені жалілись на вічність сувору.
Піски блищали, мене сліпили,
Пустеля з поклоном цілує коліна.
Шукаю домівки між дюн і оазів,
Малюю в уяві як буду літати.
Піски безкрайні. Знаходжу диво:
Твоє обличчя. Солона шкіра...
Ти думав, таких дощів не буває?
Я – є. Я - вода. Цілую. Кохаю.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
