Дожую звечоріння днини, забичкую в асфальт «президента»…
Всі курці повмирали опівдні – радіючих знято з обліку.
Карнавали на честь бабака. Народна душа еквівалентна
Хламові на смітниках. Бюджету – байдужости опіки.
Постмодерне скаржиться місто – панельних вуликів пасіка.
Чобітками розсипався Рим… Утікаймо, поки не побито.
Кожне ковдру тягне в свій бік – знову вибори, знову клясика!
Зіпсувався верховний синод. Додаткове збирається мито.
У холодних стосунках вода із жовтневим накипом осені.
Збайдужіло мовчать сталевари і запалюють домни знецінені.
Хто ж відпустить із миром гріхи? Бур’янами поля заколосені.
Хтось китайкою вкрив Україну, в Землі не спитавши й імені…
11.1о.2оо8
