І знову думками
Як факелами жонглюю
Пристрасть звірячу
Втамовує курва-дорога
Скільки живу –
То слова проти шерсті римую
Скільки не йду–
Все одно повертаюсь до Бога.
Нема перемог,
Хоча хочеться вже і програти...
Стрілкам годинника
Хочу сказати вже: „Досить!”
Плювати, що з тилу
Весна почала наступати –
Вистрілює залпом
Свинець і ранкові роси
Весь світ на диби -
За любов і ковток повітря,
На карті столиць
Оббиваю замки та пороги
Життя – це одне
Безкінечна сталеве вістря,
Яке без упину
Лягає нам всім під ноги.
І кожної ночі
Один хтось навіки зникає
І кожен світанок
Вітається запахом трупним
По сірих підвалах
У пошуках мрії блукаю,
Шукаю її...
І чекаю, що буду наступним.
