ти покрав у крапель дощу блискучі люстерка
я тепер дивитися буду лише в твої очі
ще не було достатньо солодко-сонно-терпко
я не знаю який в тебе розмір взуття і почерк
ще у кожного з нас залишилися темні справи
право бути невинними, поки не стало пізно
і можливо за інших, цілком таємних обставин
заберу твоє тіло, а серце, пробач, не візьму...
