Стомлене місто
Дихає важкістю днів.
Вкотре невдало
В буденності правди шукаю –
Сумішшю рим
Із вина заборонених слів,
Знову і знов
До бар’єру життя викликаю.
В кожному дні
Відчуваю шаблонність подій,
В кожних очах –
Ідеали, набуті з роками,
Створені купкою
Хворих статево „месій”,
І подаровані світові
Тими ж шляхами.
Смерть – не кінець, -
Це один з незакінчених снів...
Входить у звичку:
В буденності правди питаю...
Сумішшю рим
Із вина заборонених слів
Знову і знов
До бар’єру життя викликаю!!!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design