|
|
| Авторів: |
2660
|
| Творів: |
49740
|
| Рецензій: |
94201
|
|
|
|
Код:
|
|
Художні твори
Поезія
Казка
|
|
|
| © Макар Медовуха, 08-10-2008
|
Тобі я почитаю книжку,
Як уночі через лісок
Несла у зубках мама мишка
Для мишеняток колосок.
Чекали мишенята маму
У нірочці своїй самі.
Пищали: «хочем гами! гами!»,
Дрібними плакали слізьми.
В цей час на дереві в дупельці
Казало: «хочу ням-ням-ням!»,
Жалілось: «мамо, пусто в пельці!»
Мале голодне совеня.
А серце мамине – не камінь.
Як чути їй такі слова?
І вже летить на полювання
Для сина матінка сова.
А ось і здобич: сіра пляма
Внизу – й сова летить униз!
Вхопила мишку! Кров із рани
Тече на трави, землю, хмиз.
Ще мишка крутиться! Та марно...
Звучить її останній зойк –
І падає з висот захмарних
На грішну землю колосок...
Не діждуть мишенята неньки;
Від голоду помруть вони.
Сова із совеням маленьким,
Не відчуваючи вини,
З’їдять її – і будуть ситі.
Тобі шкода мишаток, так?
Ми живемо в такому світі,
Де homo homini* – хижак.
Тож не виплакуй очі сині,
Дурною казочку не зви!
Тобі я подарую, сину,
Велике чучело сови!
-------------------------------
*людина людині (лат.)
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
