Розплющ очі
посеред ночі.
Припіднімись на ліктях
і повернись назад:
за волосся водоспад.
Твоя постіль горить!
Не крутись, зупинись!
З-під твого тіла
випорсують іскри.
Й твої зіниці теж іскряться -
вогню не бояться.
Твоє ліжко горить!
Так що ж тебе спалює,
роздум чи дух?
Гойдатись на пружинах цілу ніч,
як на хвилях, безглуздо.
А, особливо,
якщо поруч тільки подушка.
А свій останній вогнегасник
ти проміняв сусідці
на теплу ніч і яєшню.
Бідолаха сердешний!
Ти втратив свій дім.
А все тільки тому, що твоя постіль горить!
Твоя ковдра,
під якою ти читав
незрозумілі мантри
перетворюється
на дим,
що блокує твій кисень.
Твоє ліжко горить.
Ще мить, і твоє серце згорить
й на небо полетить,
щоб звідти знову впасти
в теє ліжко...
...чи в чорну купу попелу?
