Авторів:
2698
Творів:
51622
Рецензій:
96045
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11668, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.137.198.232') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Вірш
© Катя Луганська , 01-10-2008
Вії, як вавілонські башти, –
від самого пекла до самого раю.
Не буду собою, не зруйнувавши, –
байдуже, Богом чи щурами.
За сотні чорних, як серце, веж
я покарана сотнями мов;
жодною з них не проклянеш
і не помолишся – мовчимо.
Під пацючих святих писк
вії, як вежі вавілонські,
відкушені падають в небо, кудись
у пекло для мене, пташок і волосся.
Повіки твої, як і решта Едему,
я вірю, простять нам останній гріх.
Ми посвітимо вам, якщо буде темно:
ліве крильце щура непогано горить.
кількість оцінок — 0
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Андрій Деревенко, 02-10-2008
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Микола Цибенко, 01-10-2008