минаю... як пауза в монолозі актора,
як води після відлиги... минаю...
нотою до у звучанні недописаної увертюри...
минаю... як весни, зими, літа...
минаю... як осінь, якої повік не забути...
минаю... як дума... як скошені трави...
вмираю... як качка, підстрілена десь на світанні...
вмираю... як грози в долонях молитви...
вмираю... як вогник, згорілої свічки...
вмираю... минаю... прийду першим променем
сонця весно, зимою і літом.
прийду разом з осінню, з думкою.
з дотиком трав.
тільки жди, дочекайся...
