Вожаті добрі, люблячі, привітні,
Спокійне море у приємній спеці…
Де це усе можна зустріти?
Ну як це «де»? В «Артеці»!
Тут сонячне проміння завжди тепле
У морі ніжиться, немов мала дитина.
Людина кожна на добро тут щедра,
І неповторна, особлива кожна днина.
Горбатий Аю-Даг морську п’є воду,
А Адалари – браття тихо гомонять…
Таку красу ніхто не бачив зроду,-
Я хочу ще раз у «Артеці» побувать!
«Артек»…Назад в дитинство нам пора…
Як жаль, що час не можна повернути…
Чомусь тут жваво бігає весела дітвора,
І добре знає: дні ці не забути…
