Такі штуки бувають дуже рідко. Власне вони рідко трапляються
На життєвому шляху людини, яка їх не шукає.
Це як гра у пазли, яку не можеш скласти, бо одна частина загубилася
У банці кільки в томаті, що щільно законсервована телефонними дзвінками шпіонів.
Вони, ті шпіони, намагалися таким чином відправляти в минуле послання майбутнім,
Але кілька виявилася хитрішою і знищіла всі докази,
Які можна було пришити до справи,
Проти виробників бджолиного м’яса.
І тепер ніхто не дізнається, чому у шикарного боїнгу не вистачає мозку
І шматка міцно зав’язаних нервів на турбіні.
Такі штуки могли б зустрічатися частіше, якби бетмен їв екологічну чисту їжу,
А спайдермен вступи до профспілки педагогів,
Показавши таким чином протест проти торгівлі
Водяними іграшковими пістолетами
І нелегального збуту привітальних листівок.
А коли я побачив одну таку штуку, буквально днями, то зрозумів,
Що це знак, що це лист з майбутнього від моїх правнуків,
З попередженням про відключення каналу з диснеївськими мультфільмами.
В принципі, слухавку можна було б не знімати, адже індульгенції давно скінчилися,
А не фільтроване прострочене пиво можна купити у всіх крамницях міста.
Але ця іржава будка з написом 1983 дивилася на мене,
Як складальники кросвордів дивляться на порцію морозива о третій ночі,
Сидячі в карцері для кондитерських маніяків.
Гудки, які прокинулися з зимової сплячки на передодні жовтня,
Співали мені пісню лєшого,
Матюкаючись про себе словами з новорічної промови Президента Малазії,
Розповідаючи мені, що фортуна і повидло це різні речі,
А спрортлото нічим не відрізняється від сексу по телефону, ностальгуючи
Під «Hit the road Jack» Рея Чарльза на задньому фоні.
Їм просто хотілося виговоритися, а я їх не слухав, як не слухає вогонь
Пісні бардів, дивлячись по вимкненому телевізору
Телеканал Рада, що давно вже не працює.
Мене не цікавить в той момент питання подорожчання згущеного молока,
І розпродаж курячих крилець у МакДональдсі.
Просто… як самотній воїн, який називає себе таксофоном 1983 року народження
Потрапив на аеродром і не може вечорами
Хильнути стакан керасину,
Аби виговоритися залізним 50-тонним птахам
З нашкрябаними на крилах матюччями...
