|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11569, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.137.96') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Іван Лузан, 25-09-2008
|
Дай тобі Боже смілості,
маленький хлопчику,
жити в тому світі,
що скоро прийде.
Дай тобі Боже
розплющить очі того ранку,
що скоро наступить. Ранку,
серед вічної ночі.
Я бачу в твоїх грудях
маленьку ранку, -
таку ж глибоку, як ти сам,
таку ж велику, як ти сам.
Щасливий той, хто не побачить твоїх сліз.
Та все-одно хтось муситиме провести
долонею по твоїх очах.
Останній твій погляд зустріне небо.
Прийде, прийде новий світ,
зміниться твоє життя.
І часу вже не буде.
Тебе переслідує власна тінь.
Зайдеш, зайдеш ти у нього,
він розіпне тебе, як розіп"яв мене.
Останнє, що ти скажеш,
не чіпайте моїх дітей!
Не чіпай моїх дітей!
Дай тобі Боже щирості
визнати мої слова.
Ти скоро все побачиш сам,
а поки що ти вчишся ходити.
Твої великі карі очі
жадно хапають інертний світ.
Світ, який зносить течія.
Попереду - водоспад!
Прийде, прийде новий світ,
зміниться твоє життя.
І часу більш не буде.
Тебе переслідує власна тінь.
Зайдеш, зайдеш ти у нього,
він розіпне тебе, як розіп"яв мене.
Останнє, що ти скажеш,
не чіпайте моїх дітей!
Не чіпай моїх дітей!
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
