Вже тоді, вистрибуючи з багаття, вона розуміла, що знання бувають зайвими,
Що всі ці аксіоми і теореми здатні лише засирати їй мозок,
А земне тяжіння можливо подолати.
І вже тоді, з її голови злітала корона, а її зуби були чорними від шоколаду,
І в той момент, від розумних оточуючих, що щось радять, хотілося блювати.
Вона викинула всі зайві речі, вирвала зайві зуби і спалила всі довгі вірші,
Що нависли над нею як гільйотина
Вона послала в жопу депресію, хворе горло, проблемі зі шлунком, недочитані книги,
Нерозв’язані задачі і недопите пиво.
Стрибаючи у прірву, вона прихопила лише найголовніше:
Косяк, щоб легше дихати, памперси з реклами, щоб не зупинятися дорогою
І написану промову. Почала говорити:
Ви, курва мать, що ви знаєте про мою оселю? Ви, діти Інтернету,
Та ви ж не разу не стрибали через багаття, не шукали цвіт папороті
На асфальтних дорогах міста,
Щоб дізнатися хто такі покемони ви починаєте гуглити пошукову систему.
І як? Я питаю, як всі ці люд мені мжуть давати поради?
Навіть не знаючи хто я, і де я.
Я – іскра, і кидаючи це багаття, в мене не щемить у душі, там, куди я йду,
Я не скористуюся шампунем і гелем для душу.
А вам я раджу, курва мать, зав’язувати з переглядом рекламних каналів,
Читанням рекламних газет
І юзанням рекламних банерів.
Я знаю, що моя душа – не невдалий проект рекламістів і піарщиків,
Що зараз працюють над новою рекламною кампанією нового мечоподібного пива,
Яке пане смолою.
І я, іскорка, знаю, що коли ви відрізнятимете соєві сосиски від свинячої дерті,
Ви проживете довше, а я мушу йти,
До волі, без зайвих вагань
Плюючи в плазмовий монітор.
І хай ваше життя не стане довгою рекламною кампанією нових небесних піарастів.
