Місце не пробаченню, вибачати – рано,
вчинки нерозважливі – незагойні рани.
Місія скінчилася і трофеїв купа,
ніч, аби не спалося, яблуками гупа.
Сіється осмислення – і земля і камінь
воздадуть по-різному.
Доторкнись руками
до води, до голосу, до вогню, до краю,
де усі розділені, де слабкі вмирають.
Відпочинь, як втомишся, так минає слава:
щит і збрую скинуто – одягають саван.
