

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	805
Творів:	12187
Рецензій:	18747

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Постмодерн

Забутий

© d_mind, 05-09-2008
Сам, залишений богами, Прикутий до шпилів твердих, Сплетінням урагану мрій У вихрі імпульсів нейронних, Ти марноту життя клянеш І зводиш очі в небо синє, Смертям дивуючись ясним Чарівних фей в блакиті ночі, Що линуть з криків німоти У темряві висот космічних. Реквієм сумного вітру Над пустирем глухих полів, Мов океану голос-крик, Хвилює подихом повітря... Роси линуть на обличчя, В промінні сонця гасне плоть, Вся твоя могутність зникла – Шлях втрачено! Один навік... Тиснуть тіло окови залізні, Серце журить за коханням, З болем ламаються крила – Тепер лиш смерті чекання... Блиск очей і тануть сльози, Дракон звивається клубком, Палає жар, вогонь нестерпний... Демоне, тобі не вмерти! -=4.07.08=-
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00967192649841 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design