Я тут така самотня між людьми.
Волію бути з морем наодинці.
На самоті.
А люди пруть , як німці.
Як татарва.
Як правнуки ординців -
зросійщені, смагляво-золоті.
Я потонула в натовпі густім...
І море,
переповнене по вінця
ба-га-то-формними
на-повнення-ми тіл,
про-шурхо-тіло,
що також самотнє
в людському
ненаситному
звіринці...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design