ти проходиш вікном,
відхиливши легенько фіранку,
і сполоханий гном
утікає під зливою ранку..
розчиняєшся в тінях
моєї чужої кімнати
і витрушуєш іній,
щоби я не могла уже спати..
висипаєш застуду
не із мого смугастого світу -
переляканий вуду
тікає навколішки літом..
розпанаханий сон
застигає над втомленим ранком -
Сонце вже над вікном,
прокидайся солодка Оксанко !
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design