За обрій сонечко сідало,
Я чула тихий голос твій.
Хвилинок знов не вистачало,
Щоб усвідомити: "Ти мій..."
Я зазирнула в твої очі,
А ти їх знов сховав кудись.
Аж ось вуста мої дівочі
З твоїми солодко злились.
Вже небом зорі пролітали,
І місяць тихо їм світив.
...Ти поцілунком між зірками
Мене щасливою робив...
І в тому сяєві казковім
Співало серденько моє.
Згадалось щастячко чудове,
Забулось, хто і де я є...
Вуста уже не так палають,
Не лине зірка до землі,
Але ти досі пам'ятаєш
Щасливі усмішки мої.
