Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11176, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.110.99')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

// Небо //

© Іван Лузан, 28-08-2008
Небо опускається.
Світ поволі зменшується.
Й кожен намагається
голову - в пісок.

Ви кричите про це,
бо ви бачите це
і відчуваєте це, -
що воно стомилось!..

Небо прогинається.
На очах міняється.
В серцях не минає цей
жалюгідний страх.

Ви кричите про це,
бо ви бачите це
і відчуваєте це, -
що воно зірвалось!..

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
раптом стало видно ізнов.
І шептали мені тихо...
І шептали мені тихі голоси:

"Широкий світ - згустки темряви.
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину! Ваша величність
не велична нікому!

І тому ви кричите про це,
бо ви бачите це,
і відчуваєте це, -
що воно вмирає!..

Воно повзе вас давити.
Світ змінився. Небо - нижче.

Небо падає!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Люся, 28-08-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.046777963638306 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати