Без моря вини
Не дожити
Вина недопити
Не топити
Горя-смутку
Тремтіти
Листком догоріти
Без проблиску коли все так чудово скніти
Не знати виходу і моря
Недопити
Спросоння
Однією стрілою
Всіх убити
І сірий колір долити кров’ю
В чорний, білий всіх перетворити
Закопати –
Всім по хресту
А собі прокляття
Відсічені голови , що постійно говорять. Не сплять
Ніколи
І мені замість неба і Неба присняться голки
Глибоко в тілі
В душі. В горлі голки . І в очах.
До сліз
Каяття не побачать
Давно
Бо сліпі
Не розрізняють кольорів
Руку в вогонь
Аж синя
Від холоду вмерти вві сні!
Ніхто не помітить
Проспівають прощальної
Без туги
Без докору аби то ще
Квіти на могилі прозорі
Виростуть
Не помітять
Прозорих нема
Прозорі лиш мертві. Вони
Голки у горлі
Біль, кров
Зізнання
У правді, в смерті, у брехні
В безпомічності
Проти ночі
Голки під нігті
У ванні теплій мертвій білій мертвій
Не мертвий
Не живий уже голова – попіл
В очах скляні дірки
Вогнем обпікає
Вода
Не пити
Крові
Голки у вени
Не боляче – Сумно
Без проблиску
Знову чудово усе
Кульки різнобарвні літають у небі
Про що ще мріяти?
Аж неба не видно
Пітьма
Різнобарвна. Мертво жива
Голки у очі
У вуха, у носа
У спину голки
Не ножі
Терпіти бо жити
Жити – терпіти
Заради…
В безвиході
і стеля нижча
Бо жива
Байдужа і жива
Все бачить
Всі голки
І опускаючись
Їх запускає глибше
Не спати – тремтіти
На ліхтарях сотнею душ висіти
Мертвих Вбитих Закопаних Спалених
Втішених вінками з двох квіток сухих
До осені довго ще, а дарма
А втім буде винна весна
У всьому
У всіх ліхтарях і асфальті на тінях
Летіти на мотузці
Недалеко
Хоч і з всієї сили
Бажаючи іншим життя
Не мертвіти
Невже усім на ліхтарях висіти?
Вертаємось до витоків
Чиїх
Померлих душ
Монастирів минулого не нашого тепер
Веслом всі маяки втопити
У човні чорну свічку засвітити
Плисти на колір неба різнобарвної пітьми
Виймати всі голки й складати в човна
Доки не потоне
Під музику мерців монастирів
Жити жити жити шити
Клапті голками
Мокрими руками
На острові живих мерців
Пітьма
Заснути і тремтіти
Прокинутись чужим
Своїх забувши
Не знавши
Memento
More
Спливти на дно пляшки
Не забувши
Корок – стелю
Й магнітофон – пітьму
Тремтіти
