Прилітають дощі, і стікає щоками туш.
Зачекався десь кіт, і давно сидить у вікні.
Я стою серед міста, я з тих непотрібних душ,
І чекає десь кіт, і сидить у німій пустоті.
Треться носом об шибку, об шибку б’ються дощі,
Витина блискавиця клубочок в чекання напрузі -
То мій кіт, він один і сидить у моєму вікні,
Дощ стікає щоками, не бійся, я прийду, ми ж друзі.
Витираю дощі, припудровую носа і щоки,
Закладаю волосся, ще треба зайти в магазин,
В нас скінчилась сметана, а вдома пухнастий докір:
«Він не любить мене, він лишився надворі один?»
