|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51624
|
| Рецензій: |
96047
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11148, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '52.14.255.122') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Іван Лузан, 26-08-2008
|
Я визволю тебе з сумної в"язниці.
Тоді ти нарешті зможеш радіти.
І сміятимуться разом з тобою
всі твої майбутні діти.
Я одягну тебе в коштовне плаття,
золоте намисто одягну на тебе.
Я любитиму тебе,
а ти любитимеш мене.
Монахиня більше не рабиня.
Монахиня - моя господиня.
Заспокоїлось її дихання.
Монахиня сама не своя.
А твою чорну і сумну одежу
ми кинемо в вогонь. Нехай все згорить!
За тобою більш ніхто не буде стежить.
Стане приємніше тобі жить.
Чорно-білий світ знову стане яскравим.
Ти зможеш ступити на тонкий лід.
Будемо влаштовувать нічні забави.
Заграви мовчатимуть, виступить піт.
Монахиня більше не рабиня.
Монахиня - моя господиня.
Заспокоїлось її дихання.
Монахиня сама не своя.
А якщо колись до тебе прийде сумнів,
я сам руку покладу на твої груди -
ти розкажеш мені свої вчинки бездумні.
Так, авжеж, ти грішна, як і всі люди.
Ми помолимось разом хазяїну неба,
скуштуєм вина і помандруєм далі.
Сива комета входить в планету
і ядро прокидається з тенет печалі.
Монахиня більше не рабиня.
Монахиня - моя господиня.
Заспокоїлось її дихання.
Монахиня тепер моя.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
