| © Julia Flower, 24-08-2008
|
"Но где колыбель, где кошка?"
Курт Воннегут
"Где, где, в Караганде!"
Якесь те життя пішло геть чудне,
Не встигнеш заснути – а вже і день,
Кудись поспішаєш – не знаєш куди,
Але уникаєш Караганди.
Граєш весілля, щоб трохи зрадіти,
Та за законом з’являються діти,
Пустощі, пестощі, ласощі, лахи,
Пихато здвигаєш на лобі папаху.
Чекаєш зупинки, зійти щоб кудись,
Але уникаєш Караганди.
Безмежне коло обов’язків й прав,
Вивчаєш ретельно життєвий устав.
Книжки читаєш, та більше TБ,
І звідти тебе хтось кудись вічно зве,
Слухняно стараєшся навіть піти,
Але уникаєш Караганди.
Лібідо, Таврида, корида, повидло,
До жаху усе то давно вже набридло,
Граєш весілля, щоб помолодіти,
Грають весілля з тобой твої діти.
Стоїш на зупинці, автобус – куди?
Тільки б уникнути Караганди.
Неначе в порядку, пливуть якісь хатки,
І подумки вранці ти робиш зарядку,
П’єш структуровану воду і соки,
Між протиріччями бачиш зв’язок,
Мало помалу стаєш молодим,
Та уникаєш Караганди.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
