Чомусь здавалось лиш почали
дзвеніти струни у душі,
як раптом все - кінець октави
і стало сумно так мені...
Погасли зорі, зблідло сонце
і в тишині пустих ночей
так стало боляче й самотньо
без твоїх лагідних очей.
Завмерла музика святкова
і будні небо затягли
застрягло в горлі ніжне слово,
яке сказати не змогли
****Присвячено А.Г.****
______________________
***
Біжать хвилини, ні, ще трошки!
Ще мить і зірвуться жалі!
Полинуть з неба, мов прокляття,
осядуть пилом на душі...
Ще мить і за тобою двері
лиш рипнуть тихо, знехотя
і полетять у прірву чорну
усі думки, усе життя
і порожнеча моє серце
окутає, мов землю сніг.
Без тебе жити як померти
через страшний, бездумний гріх.
Біжать хвилини, ні завмерли
у просторі секунди, час - спинився,
щоб поєднати нас
І ти завмер біля порогу,
та ні, це була лише мить
Вже знов годинник, мов пересторога - біжить.
