Боляче-лоскотно по серці акордами
Світло розіб’ється сотнею крапель
Може води, може ртуті чи олова,
А може золота нових стандартів.
В венах залишиться вічною згадкою
Що відгукнеться словами і рухами
В кожній клітині, яскраво забарвленій,
Колір міняючи в такт ритму музики.
Стануть продовженням кола і лінії
Арки, мости, переходи, фонтани,
Вежі дахів – це проекція рук моїх,
Зведених вверх, щоб до сонця дістати.
Від інфра- до ультрачастотних тональностей
То чорним, то білим двійковими кодами
Закручений світ в безконечній спіралі
Збереженій в Часі паролем мелодії.
