«Если бы в сердце можна поглубже
вставить портреты….
я не дурію від
ремінісценцій
та дурних замальованих пауз
я лиш
відчуваючи піт квінтесенцій
себе заганяю у дивні октави
бо
викарбувала твої силуети
у запахах
доторках
снах
і на вічне
ніяк не заміниш страшні континенти
що нам збудували мости алогічно
