|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11078, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.226.104.30') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Євген Губарені, 19-08-2008
|
Читаю тихо, мов молитву
Твого останнього листа:
”Життя – безмежне поле битви,
Бурхлива річка без моста...
З тобою, мила, розділяє
Життя примхлива бистрина.”
Слізьми чорнило розмиваю,
З пітьми твій образ вирина...
Я знаю ніч омиє рани,
У сни кохання загорне,
Але життя – прудка омана
Лишає кожну ніч мене.
Згораю кожну мить без тебе
Немов єретик на вогні
І кожна іскорка до тебе,
Коханий, лине у мені!
Чому сама я міст ладнаю,
До тебе, сонце, крізь віки?
Поринув ти у вовчу зграю,
Не подасиш мені руки.
„З чужим життям справлятись важко,
Благаю, ти мене облиш...”
Кому тепер співаєш, пташко,
Чи може плачеш, чи мовчиш...
Хіба що знову день настане,
Та нас не буде разом з ним,
Бо сонце не лікує рани,
А ніч – примара, сизий дим...
Мабуть всі сльози вже пролила,
В душі моїй загас вогонь,
Він дочитав мою молитву -
Листа останнього твого...
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
