Любити фальшиве?! Не вірити в диво?!
Не бачити неба?! Не чути людей?!
Від себе сховатись?! Не жити, можливо?!
Спустошити серце?! Не мати ідей?!
Кривити душею?! Нап’ялити маску?!
Сприймати потворне і сіяти зло?!
А може – в реальності бачити казку,
Забувши про все, до мене було?!
Забути?! Забити?! Втекти?! Зупинитись?!
Себе не любити?! Ненавидіть світ?!
А може мені перед вами вклонитись?!
Чи-то посміхнутись?! Сказати: «Привіт!»?
Скажіть мені, може я не розумію,
Що треба робить, прямувати куди?
Я просто – душею кривити не вмію…
Я – бути собою бажаю завжди…
