Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2266
Творів: 39166
Рецензій: 75710

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

РЕЧЕННЯ

© Максим Розумний, 13-04-2005
лік вод довкіл
і себе на небесі

1.Серпень. Вечір.
Цвіркуни.
Біда, що забув,
як писати вірші.



2. А слабким
треба залишити право
бути слабкими.



3. Сиджу у роздумах
над річкою життя.
І раптом: нічого не буде.



4. Лінія мого носа -
над плесом, над вербами,
у небо.



5. Не пускаю,
не пускаю в серце опале листя.
А вже кортить.



6. Ти можеш носити
каміння в мішку,
але не забудь про свій діамант.



7. Темна країна моя,
дивлюся в її зіниці,
і сниться, що я в темниці.



8. Дешево, хлопче,
купуєш ти це життя.



9. Скоромні дні,
скороминущі.



10. Серце знов
зібралося в бутон.



11. Восени вже можна не бути
шукачем скарбів.



12. Не сумуй.
Хто тебе тримає у клітці
твоєї біди?



13. Великий світ
завжди поруч.



14. Усе задумане здійсниться,
але не справдиться ніщо.


15. День проминув,
збирати себе з уламків.



16. Ти - глек,
навчися бути порожнім.



17. У домі тихо, бавиться дитя.
Але ж ти знаєш:
ми вже на війні.



18. Є одне лиш достойне вміння:
відчувати
і не відчувати тіло.


19. В житті залишаються ті,
хто навчився ходити по колу.
Та що їм відомо про життя?



20. Маєш вибір:
невдоволені бажання
чи невдоволена потреба бажань.


21. У нас є час,
Але у часу
вже, на жаль, немає нас.



22. Чого вартий чернець,
який ніколи не стане воїном?



23. Влучила ще одна блискавка.
Якщо зупинюся,
то стану розчахнутим деревом.



24. Мав сили, щоб стояти на краю,
але забракло їх, щоб відійти від краю.
Як завжди, замало щирості.



25. День проминув.
Щедру здобич мені приніс,
шкода лише самого дня.



26. О, любий друже,
лютий друже!



27. А перед нами ще
такий великий шлях -
назустріч.



28. Прийшло
і постукало в двері,
безпорадно озираюся навкруги.



29. Лукавити зайве:
не йдеться про владу,
а йдеться про душу.



30. Нічого не треба,
нічого не слід,
не ранок рожевіє,
вечір не зблід.



31. Гнало серце нагаями,
відпустило.
День такий.



32. Дерева у тумані
мовчазні.
Ми надто давно знайомі.



33. В мені так порожньо
тепер.
Заходь, будь ласка.



34. Чи вже вирушати?
Чи вже залишатись?
Нікого не було й не буде на шляху.



35. Триває мій танок
розпечених вуглин.



36. До міста вертається ненависть,
недовго чекати й радості.



37. Уквітчана душа моя і зимна.
То - паморозь гаптує візерунки.



38. Ні, не для того я прийшов,
щоб бути між вами своїм.



39. У житті є завжди місце
жартам про смерть.



40. Каменем серце лежить на дорозі,
і мусиш робити крок.



41. Жодна подія не має початку,
їхній вервечці немає кінця.
Кожній людині є батько і мати,
людству бракує одного Отця.



42. Мов звір поранений, вона
кривавий слід лишала за собою,
кохана, щойно, вперше.



43. Запам’ятайте мене таким -
іншим.



44. Прийшло і покликало,
і забрало назавжди.



45. Набридло улещувать звірів.
Не денці ще трохи вина,
і це вже - моє.



46. На все начхать,
кохана жінка.
Не так кохана, як зваблива.



47. Просто зупинися, і нічого більше
життя не вимагає осоружне.
Але є ще ніжне
й пружне.



48. Хто може здолати мою фортецю?
Хто може дужче мене ув’язнити?



49. Опало листя.
Тепер не заблукаєш
і не знайдешся.


50. Марудно і марно
до вас говорити про речі,
які не притисли ще вас за горлянку.


51. Життєві соки закипають в тілі знов.
Що там зварилося сьогодні? -
сам себе питає розум.



52. До втіхи небавом,
від неї - мерщій:
однаковий закон аскези й насолоди.



53. Починаю губити власні сліди,
і земля ця стає чужою.



54. Саме прийшло, само і піде.
І що залишиться від твоєї мудрості?



55. Знов день,
але це буде тільки завтра.



56. Будь на сторожі, зустрічай!
Прокинешся, а все буде готово.



57. У світі кольорів, чуттів і звуків
ідемо наосліп.



58. Втонути можна в одному погляді
чи звуку.
Чатує рятівний круг свідомості.


59. А я вам кажу
про іншу радість.



60. Змія вже шукає прихистку.
Змії вже тіло свербить
під старою шкірою.



61. Кохання, це - така вода.
Вчуся пірнати з відкритими очима.


62. Життя тече крізь нас,
будь йому річищем,
або стань каменем: тебе оминатиме течія.


63. Камінчик - такий дрібненький -
лежить на дні.


64. Світ, як повітряна куля, -
порожній, повний і трохи не лусне.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

***

© Іггі Поп, 02-08-2005
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.082261085510254 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати