Десь за сотні кілометрів йде війна
Танки їдуть по кістках
Літаки трощать міста
Пофарбовано усе у колір крові і лайна
Якось страшно
Важко бачити ті фото
На яких не люди – мотлох
Якось бридко
Гидко все чекати
Як на танках старші брати
Наведуть свій лад
І манкурти по кутках
Дружньо заведуть:
«Велика Россия-мать
С ней потише будь!»
Путін Вова цар та бог
А ще дуже добрий
Він же по Тбілісі міг
Ядерною бомбою
Але змилувався цей
Геній кадебешний
Бо і так урок всім дав
Сусіднім і прийдешнім
Що на світі найсильніше?
Ну канечна нафта!
У кого її немає
То й сиди не кахкай
А ще краще не сиди
На коліна падай
Бо не встояти нікому
Перед нафто-владой
Вперед – Росія!
Путін – месія!
Грузин – к ногтю!
Хохлів – тютю!
Естонцям – мат!
Полякам – кат!
Такий тепер
Всесвітній лад!
Усе починалось в Сараєво
Тепер на черзі Тбілісі
Історія йде по колу
У дуже темному лісі
В якому імперії щелепи
І подих від крові несвіжий
І очі вбивців кремлівськими зірками
І регіт цей хтиво-хижий
Сьогодні потрощать цих
А завтра прийдуть по нас
І нічого не можна зробити
Бо в них ведмеді та газ.
