Зовсім трохи весни на опалому листі
І дихання її зачарує тебе,
Кілька крапель дощу в полум’янім намисті –
Ти заквітнеш одна на мільярди людей.
Кілька крапель добра – то є твої парфуми,
Наче запахом вишні оспіваний світ,
Віртуозно торкаєш невидимі струни
І зникає на річці потрісканий лід.
Зовсім трохи надії й розпрямляться крила,
Свіжий вітер весни залетить у вікно,
Кілька крапель кохання – тримайте вітрило,
Ми хмільні, бо ж воно – найміцніше вино!
