Невідповідність поставленим запитанням,
Немає порядку, та є невичерпні зітхання,
Де-не-де проглядають крапки і коми всім звичні,
Та все більше три крапки або навіть знаки окличні.
Цей акорд був, принаймні здавалось, останнім,
Та лишилась іще тьма пегасів у стайні,
Споглядаєш за ними і вдень, і вночі,
Але їм наплювати на твої ключі.
Розітри на пил все, що давить у спину,
Багато питань, та твій поштовх єдиний,
Головне не розводити марний базар,
Де штовхають врізнобіч, частіше назад.
Галілей не схотів бути підданим церкви,
Та ніхто не докаже, що шлях його мертвий,
Бути підданим – значить себе продавати,
Бути відданим – значить горіти, як ватра,
Але підійматися димом угору,
А там свої нори, простори і зорі,
І невідповідність чужим запитанням,
О, так, той акорд лиш здавався останнім...
