світ найкращий з можливих облудності повний
і куди не поткнись завше ляпаса стрінеш
як ти витримав Гофмане батьку духовний
сам для себе колись не означивши фініш
як то добре для себе було б визнавати
історичного досвіду трошки хоч краплю
я не мріяв ніколи про райські палати
що мені коли навіть до пекла не втраплю
існування ця зладжена вперто машина
не зламається навіть як з тебе задосить
я вар’ят що на судищі в Людського сина
замість вічності слізно погибелі просить
