Вода стікає краплями додолу,
Малюючи картину – рух по колу.
Дивлюся в очі, бачу її небо.
Скажи, як жити маю я без тебе?
Ми відірвались від оазису пустелі,
Згубили свою сутність первозданну,
Таку незайману, красиву й бездоганну.
Тепер блукаєм в пошуках води,
Що нам поможе істинну знайти.
Вода – цілюще джерело любові,
Очисник для гріховної душі людської.
Шукай! І також віднайдеш,
Все те, для чого ти живеш.
