Рашкуль розчинився в стакані воді…
Вода стала гіркою і майже отруйною…
Малюнки божевільних замилювали око, бо вигляд мали досить пристойний.
Досить!
Заговорюю тебе на вічне кохання.
На сум і на зажуру.
(молитва для завороту)
Рашкуль розчинився в стакані води мов останні слова твоєї волі.
Вона була настількі зламана, що вже не могла пручатися.
Ти випив майже отруту і тому майже помер.
Тебе вже немає для світу, ти став смиттям, що примкає до моїх підборів.
І ми разом ідемо вгору…
По нескінченних сходах міського парку.
Вгорі буде кілька наметів з пивом і мінеральною водою, негазованою...
А потім буде калюжа...єдина на увесь асфальт мегаполіса.
Я не зраджуючи дитячю звичку вступлю в неї,
вона трохи здивується, але швидко візьме себе в руки і відмиє мої підошви від тебе...
Тобі шкода?
Але ж ти зостанешся єдиним і найважливішим міністром міських калюж!
